У зв'язку з проведенням редакції електронного каталогу книг можливі помилки у результатах пошуку.
Просимо вибачення за тимчасові незручності.

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>DP=2024$<.>
Загальна кількість знайдених документів : 388 Показані документи с 1 за 10
1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60
1.	Романова, К. Б.     Характер змін морфоденситометричних параметрів великоклітинних нейронів паравентрикулярного ядра гіпоталамуса при restraint-стресі різної тривалості [Текст] / К. Б. Романова, О. В. Ганчева, Ю. М. Колесник // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2023. - Том 25, N 6. - С. 535-540. - Знаходиться в Національній науковій медичній бібліотеці України. MeSH-головна: СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ (патофизиология) ГИПОТАЛАМУСА ПАРАВЕНТРИКУЛЯРНОЕ ЯДРО (патология, патофизиология) (физиология) МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ Анотація: Мета роботи – визначити характер змін морфоденситометричних параметрів великоклітинних нейронів паравентрикулярного ядра гіпоталамуса в щурів на 6, 15 та 21 тижні обмеження життєвого простору. Матеріали та методи. Дослідження здійснили на 55 статевозрілих щурах-самцях лінії Wistar, яких поділили на чотири групи: 1 (контрольна) – 10 інтактних тварин; 2, 3 і 4 – експериментальні групи по 15 щурів, що перебували в обмеженому просторі клітки протягом 6, 15 та 21 тижня відповідно. Після попередньої стандартної гістологічної обробки вилученого мозку щурів на 5 мкм зрізах і після 48-годинного забарвлення галоціанін-хромовими галунами за Ейнарсоном здійснили їх морфоденситометричний аналіз на мікроскопі AxioImager-M2 (Carl Zeiss, Німеччина). Зображення великоклітинних нейронів паравентрикулярного ядра (ПВЯ) гіпоталамуса, топографічну належність яких визначали з використанням стереотаксичного атласу мозку щура, отримували за допомогою високочутливої відеокамери AxioCam-ERc 5s (Carl Zeiss, Німеччина) та записували як комп’ютерний файл за допомогою програмного забезпечення AxioVision 40 V 4.8.2.0 (ліцензія № 3005339). Кількісні показники площі нейронів, їхніх ядер і ядерець, вмісту гетерогенних ДНК і РНК у цитоплазмі клітин, їхніх ядрах і ядерцях одержали в напівавтоматичному режимі за допомогою програмного забезпечення з відкритим кодом ImageJ (National Institutes of Health, США). Результати. Результатом хронічного стресу через обмеження життєвого простору, малорухливість і складні комунікаційні відносини у щурів, які 6, 15 та 21 тиждень перебували в названих умовах, стало зменшення площі цитоплазми та ядер великоклітинних нейронів ПВЯ гіпоталамуса прямо пропорційно строку restrain-стресу (цитоплазми та ядра – на 18 % та 9 % на 6 тижні, на 40 % і 25 % на 21 тижні; тільки цитоплазми – на 23 % на 15 тижні). Площа ядерець нейронів порівняно з контролем збільшувалася на 31 % на 6 тижні стресу, на 33 % – на 15, на 15 % на 21 тижні. Вміст нуклеїнових кислот у цитоплазмах великоклітинних нейронів ПВЯ гіпоталамуса щурів у групі з 6-тижневим обмеженням менший за контроль на 39 %, із 15-тижневим – на 34 %, на 21 тижні restrain-стресу – на 42 %. У ядрах клітин після 6 і 15 тижнів обмеження цей показник зменшувався майже однаково (на 37 % і 35 % відповідно), тривале обмеження (21 тиждень) спричиняло зменшення на 41 %. У ядерцях нейронів вміст нуклеїнових кислот змінювався аналогічно: в групі 6 тижнів зафіксовано зменшення на 40 %, після 15 тижнів – на 39 %, 21 тижня – на 43 %. Висновки. Зміни морфометричних параметрів великоклітинних нейронів ПВЯ гіпоталамуса щурів із тривалим обмеженням життєвого простору різноспрямовані та залежать від його терміну. Це пов’язано з функціональними особливостями структурних компонентів нейрона (цитоплазми, ядра та ядерця). Зі збільшенням строку обмеження життєвого простору відбувається прогресивне зменшення площ цитоплазми нейронів ПВЯ і їхніх ядер, але збільшення площі ядерець. Вміст нуклеїнових кислот у структурах великоклітинних нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що дослідили, через тривалий стрес у всіх термінах (6, 15, 21 тиждень) стає меншим за значення контролю більш ніж на третину. Порівняння вмісту нуклеїнових кислот у цитоплазмі, ядрах і ядерцях нейронів у щурів груп зі стресом різної тривалості показало незначне коливання цього показника. The aim of the work was to define the nature of changes in morpho-densitometric parameters of magnocellular neurons of the hypothalamic paraventricular nucleus in rats at 6, 15 and 21 weeks of restricted living space. Materials and methods. A total of 55 male Wistar rats aged 6-10 months were used and divided into 4 groups (1 – intact control, 10 rats; 2, 3 and 4 – experimental groups of 15 rats each, which were in conditions of restricted environmental space for 6, 15 and 21 weeks, respectively). Morpho-densitometric analysis of 5-?m-thick rat brain sections was performed after preliminary standard histological processing and 48 hours of halocyanine-chrome staining by Einarson using an AxioImager-M2 microscope (Carl Zeiss, Germany). Images of magnocellular neurons of the hypothalamic paraventricular nuclei (PVN), which were topographically identified according to the stereotaxic atlas of the rat brain, were captured using a highly sensitive AxioCam-ERc 5s video camera (Carl Zeiss, Germany) and recorded as a computer file using AxioVision 40 V 4.8.2.0 software (license number 3005339). Quantitative data on the area of neurons, their nuclei and nucleoli, the content of heterogeneous DNA and RNA in the cell cytoplasm, nuclei and nucleoli were obtained in a semi-automatic mode using the open source software ImageJ (National Institutes of Health, USA). Results. Chronic stress condition modelled in rats for 6, 15, and 21 weeks (limited living space, inactivity, and complicated communications) resulted in a decrease in the area of cytoplasm and nuclei of magnocellular neurons of the hypothalamic PVN. The decrease was directly proportional to restrain stress duration: cytoplasm and nuclei by 18 % and 9 % at week 6 and by 40 % and 25 % at week 21, respectively, and only cytoplasm by 23 % at 15 weeks. On the contrary, the area of neuronal nuclei was increased by 31 % at 6 weeks of stress and 33 % at 15 weeks, and by 15 % at 21 weeks of stress compared to the control. The content of nucleic acids in the cytoplasm of magnocellular neurons of the hypothalamic PVN in the group of rats with 6-week restriction was 39 % less than in the control group, 34 % less than that in the group with 15-week restriction, and 42 % less than that in the group of 21-week restrain stress. In the nuclei of cells after 6 and 15 weeks of restriction, the content was decreased approximately equally by 37 % and 35 %, respectively, and long-term restriction (21 weeks) contributed to a 41 % decrease. In the neuron nucleoli, the content of nucleic acids was changed similarly: in the group of 6 weeks, a decrease of 40 % was characteristic, after 15 weeks – by 39 %, and after 21 weeks – by 43 %. Conclusions. Changes in the morphometric parameters of magnocellular neurons of the hypothalamic PVN in rats with long-term limitation of living space are characterized by time dependence and multidirectionality, which is related to the functional features of the neuron structural components (cytoplasm, nucleus and nucleoli). There is a progressive decrease in the cytoplasmic area of PVN neurons and their nuclei, while the nucleolar area increases with increasing length of living space limitation. The content of nucleic acids in the studied structures of the hypothalamic PVN magnocellular neurons after prolonged stress at each time point (6, 15, 21 weeks) becomes less than the control values by more than a third. Comparison of nucleic acid content in the neuron cytoplasm, nuclei, and nucleoli shows a narrow range of variations in the parameters of the experimental group rats between different periods. Дод.точки доступу: Ганчева, О. В. Колесник, Ю. М. Знайти схожі
2.	Історичні та сучасні аспекти методів ангіовізуалізації ішемічної хвороби серця (огляд літератури) [Текст] / В. О. Губка [та ін.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2023. - Том 25, N 6. - С. 541-547. - Знаходиться в Національній науковій медичній бібліотеці України. MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА (диагностика, этиология) АТЕРОСКЛЕРОЗ (диагностика) ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (диагностика) АНГИОГРАФИЯ (использование) ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ ОБЗОР Анотація: Ішемічна хвороба серця (ІХС) – надзвичайно поширене клінічне серцево-судинне захворювання, що зумовлене атеросклерозом субепікардіальних вінцевих артерій (ВА) та може мати гострий і хронічний перебіг. Захворюваність на ІХС зростає з кожним роком, а пацієнти стають молодшими. ІХС має високий рівень не тільки захворюваності, але й смертності. В Україні ІХС є головною причиною смертності населення. Без своєчасної діагностики та ефективного лікування може виникнути інфаркт міокарда або настати раптова серцева смерть. Мета роботи – узагальнити та розширити знання про сучасні методи, що застосовують для візуалізації вінцевих артерій, їхню еволюцію, можливості, ефективність, показання до використання, безпечність для пацієнта, які ґрунтуються на принципах доказової медицини. Встановити етіологічну причину ішемії міокарда можна лише після візуалізації ВА. Лікар-практик має змогу візуалізувати ВА за допомогою рентгенконтрастної коронароангіографії або комп’ютерної томографії органів грудної клітки з контрастним підсиленням. Методи візуалізації ВА застосовують у клінічній практиці вже понад пів сторіччя. Постійно оновлюють апаратну частину та програмне забезпечення, удосконалюють і розширюють діагностичні можливості цих методів, оновлюють рекомендації щодо їх застосування у загальноклінічній практиці. Головне завдання для клініциста – підтвердити чи спростувати наявність атеросклеротичного ураження ВА, а також встановити його локалізацію, поширення, ступінь стенозування, значущість для коронарного кровотоку, наявність кальцинозу ВА, колатеральних шляхів, склад бляшки та її внутрішню структуру. Лише після визначення усіх анатомічних і фізіологічних аспектів атеросклеротичного процесу в ВА можна обрати правильну стратегію лікування пацієнта мультидисциплінарною серцевою командою: фармакологічну терапію, метод реваскуляризації серця та заходи щодо первинної чи вторинної профілактики. Висновки. ІХС поширена в усьому світі. Нині доступними є два методи ангіовізуалізації вінцевих судин – інвазивна коронароангіографія та неінвазивна КТ-коронарографія. Необхідні наступні дослідження щодо ефективності та безпеки різних методів візуалізації ВА при ІХС. Покращення результатів діагностичного пошуку залежить і від можливостей апаратної складової клініки, й від раціональної побудови лікарем оптимальної послідовності діагностичного процесу. The aim of the work. To summarize and expand knowledge about current methods used for visualization of coronary arteries, their evolution, capabilities, effectiveness, indications for use, safety for patients, guided by the principles of evidence-based medicine. Coronary artery disease (CАD) is an extremely common clinical cardiovascular disease, which is caused by atherosclerosis of the subepicardial coronary arteries (CAs) and can have both acute and chronic course. The incidence of CАD is increasing every year and getting younger. CАD has not only a high morbidity rate, but also a high mortality rate. In Ukraine, mortality from CАD is the main cause of population mortality. Without timely diagnosis and effective treatment, myocardial infarction or sudden cardiac death may develop. It is possible to ascertain the etiological cause of myocardial ischemia only after visualization of the СAs. A practicing physician is able to visualize the СAs using X-ray contrast coronary angiography or contrast-enhanced computed tomography of the chest. СA visualization methods have been used in clinical practice for more than half a century. The hardware and software are constantly upgraded, the diagnostic options of these methods are improved and expanded, and recommendations regarding their use in general clinical practice are updated. The main task for clinicians is to confirm or rule out the presence of a СA atherosclerotic lesion, as well as to determine its localization, extent, degree of stenosis and its significance for coronary blood flow, the presence of СA calcification, collateral pathways, plaque composition and its internal structure. Only after identifying the anatomical and physiological aspects of the atherosclerotic process in СA, it is possible to choose the right strategy for the treatment of patients by a multidisciplinary heart team including pharmacological therapy, a method of cardiac revascularization, and measures for primary or secondary prevention. Conclusions. CАD is a common disease worldwide. Today, two methods of the CА visualization are available – invasive coronary angiography and non-invasive coronary CT angiography. Further research is needed on the efficacy and safety of different СA imaging methods in CAD. Better results of the diagnostic search depend on both the capabilities of the clinic hardware component and on the optimal sequence for diagnostic processes rationally constructed by physicians. Дод.точки доступу: Губка, В. О. Вайло, Ю. М. Матерухін, А. М. Макаренков, А. Л. Знайти схожі
3.	Dentoalveolar anomalies and modern views on the mechanisms of local stress-modeling effect of orthodontic appliances on the periodontal tissues (a literature review) [Текст] / O. V. Hodovanyi [et al.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2023. - Том 25, N 6. - С. 548-556. - Знаходиться в Національній науковій медичній бібліотеці України. MeSH-головна: ЗУБОВ АНОМАЛИИ (диагностика, патофизиология, терапия) ПЕРИОДОНТ (патофизиология) ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ (физиология) ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС (физиология) ОБЗОР Анотація: Мета роботи – висвітлення результатів сучасних наукових досліджень щодо механізмів місцевого стрес-моделювального впливу ортодонтичної апаратури на порожнину рота і тканини пародонтального комплексу в процесі активного ортодонтичного лікування. Матеріали та методи. Методологія дослідження реалізована у збиранні й аналізі наукових результатів про стрес-моделювальну дію ортодонтичної апаратури у пацієнтів зі зубощелепними аномаліями, що отримали з опрацьованих джерел фахової літератури, – повнотекстових статей оригінальних, фундаментальних досліджень вітчизняних і закордонних авторів, індексованих у доказових базах даних MEDLINE / PubMed, PMC, Scopus, Web of Science, Cochrane, Google Scholar, ResearchGate та інших науково-практичних ресурсах. Результати. Здійснили аналіз основних компонентів стрес-моделювального впливу незнімної ортодонтичної техніки на порожнину рота та тканини пародонта зокрема. Питома вага різних ускладнень є доволі високою, становить від 32,7 % до 50,0 % усіх випадків. Порушення мікроциркуляції та гіпоксія тканин пародонта потенціюють розвиток оксидативного стресу під час ортодонтичного лікування. Визначили особливості реакції клітин пародонтального комплексу, що мають здатність переносити напругу, яка генерується в актиновому цитоскелеті шляхом прямої механічної стимуляції, на білки позаклітинного матриксу, впливаючи на тривимірну організацію позаклітинного матриксу та його ремоделювання. Встановлено роль перекисного окиснення ліпідів, антиоксидантної системи та ферментної реакції ротової та кревікулярної рідин. Висновки. Оксидативний стрес під час ортодонтичного лікування може бути спричинений місцевим і системним впливом металів, зокрема корозійними процесами; запаленням тканин пародонта через погану гігієну ротової порожнини й активізацію пародонтопатогенної мікрофлори; асептичним запаленням у періодонтальній зв’язці через застосування механічної сили. Окремі ферменти ротової рідини, як-от лактатдегідрогеназа, можуть бути чутливим маркером змін метаболізму періодонтальної зв’язки під час ортодонтичного переміщення зубів. Локалізація та характер вільнорадикальної патології значною мірою спричинені природою екзогенного індуктора перекисного окиснення ліпідів і генотиповими особливостями антиоксидантної системи. Саме від цього співвідношення залежить старт і наступне розгалуження ланцюгових вільнорадикальних реакцій. Без нормалізації всіх ланок патогенезу не можливе успішне лікування запальних і дистрофічно-запальних захворювань тканин пародонта, зокрема в ортодонтичних пацієнтів. The aim of the study was to highlight the results of modern scientific developments in tracing the mechanisms of local stress-modeling effect of orthodontic appliances on the oral cavity and periodontal tissues during the active period of orthodontic treatment. Materials and methods. The research methodology was implemented in the collection and analysis of scientific results on the stress-modeling effect of orthodontic appliances in patients with dentoalveolar anomalies obtained from the processed sources – published full-text articles of original and fundamental research by national and foreign authors based on the evidential databases MEDLINE / PubMed, PMC, Scopus, Web of Science, Cochrane, Google Scholar, ResearchGate and other scientific and practical resources. Results. The main components of the stress-modeling effect of fixed orthodontic appliances on the oral cavity, and particularly on the periodontal tissues, were analyzed. The proportion of various complications is quite high and ranges from 32.7 % to 50.0 % of all cases. The development of oxidative stress during orthodontic treatment is potentiated by microcirculatory disorders and hypoxia of the periodontal tissues. The peculiarities of the periodontal cellular complex reaction, which has the ability to bear stress generated in the actin cytoskeleton by direct mechanical stimulation, to extracellular matrix proteins, affecting the three-dimensional organization of the extracellular matrix and its remodeling, have been traced. The role of lipid peroxidation, antioxidant system and enzymatic reaction of oral and crevicular fluids was also defined. Conclusions. The development of oxidative stress during orthodontic treatment can be caused by local and systemic exposure to metals, corrosion processes in particular; by inflammation of periodontal tissues due to poor oral hygiene and activation of periodontal pathogenic microflora; by aseptic inflammation in the periodontal ligament due to the use of mechanical force. Certain enzymes of the oral fluid, in particular lactate dehydrogenase, can act as a sensitive marker of changes in the periodontal ligament metabolism during orthodontic teeth movement. The localization and nature of free radical pathology are largely caused by the nature of an exogenous inducer of lipid peroxidation and the genotypic characteristics of antioxidant system. It is this ratio that determines the initiation and further chain branching of free radical reactions. Without normalization of all pathogenetic links, successful treatment of inflammatory and dystrophic-inflammatory diseases of the periodontal tissues, in particular in orthodontic patients, is impossible. Дод.точки доступу: Hodovanyi, O. V. Chukhray, N. L. Martovlos, A. І. Martovlos, O. I. Знайти схожі
4.	Poyda, O. I.     Oncological standards in the treatment of diffuse inflammatory diseases of the colon [Текст] / O. I. Poyda, V. M. Melnyk // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2023. - Том 25, N 6. - С. 518-522. - Знаходиться в Національній науковій медичній бібліотеці України. MeSH-головна: КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ (диагностика, патофизиология) КРОНА БОЛЕЗНЬ (диагностика, патофизиология) КИШЕЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ (профилактика и контроль) ТОЛСТАЯ КИШКА (патофизиология) Анотація: Мета роботи – покращити ефективність профілактики раку та результати хірургічного лікування при дифузних запальних захворюваннях товстої кишки шляхом визначення та використання факторів ризику виникнення малігнізації, удосконалення методів діагностики, хірургічної стратегії та тактики. Матеріали та методи. Прооперували 36 пацієнтів із дифузними запальними захворюваннями товстої кишки, спираючись на загальноприйняті онкологічні стандарти. З приводу виразкового коліту прооперували 20 (55,6 %) осіб, хвороби Крона товстої кишки – 16 (44,4 %). У дослідження залучили 19 (52,7 %) чоловіків і 17 (47,3 %) жінок віком 21–56 років. Під час виконання оперативних втручань керувалися опрацьованими факторами ризику виникнення малігнізації, положеннями хірургічної стратегії та тактики, що полягали у виборі показань, обсягу виконання оперативного втручання, забезпеченні онкопревенції. Результати. Використання онкологічних стандартів, положень хірургічної стратегії та тактики запобігало випадкам післяопераційної летальності, малігнізації передракових станів, сприяло зменшенню частоти виникнення ранніх післяопераційних ускладнень до 5 (13,9 %), локорегіональних рецидивів – до 1 (2,8 %). Висновки. Визначення факторів ризику виникнення малігнізації, удосконалення методів діагностики, хірургічної стратегії та тактики при дифузних запальних захворюваннях товстої кишки сприяють своєчасному виявленню передракових станів, малігнізації та раку товстої кишки, а також обґрунтовують доцільність виконання хірургічних втручань із використанням загальноприйнятих онкологічних стандартів. Виконання хірургічних втручань відповідно до чинних онкологічних стандартів, опрацьовані положення стратегії та тактики дали змогу запобігти виникненню малігнізації передракових станів, післяопераційній летальності, зменшити частоту виникнення ранніх післяопераційних ускладнень (до 5 (13,9 %) випадків) і локорегіональних рецидивів (в 1 (2,8 %) хворого). Aim. To improve the effectiveness of cancer prevention and the results of surgical treatment in diffuse inflammatory diseases of the colon by identifying and using risk factors for malignancy, improving diagnostic methods, surgical strategy and tactics. Materials and methods. Using generally accepted oncological standards, 36 patients with diffuse inflammatory diseases of the colon were operated on. There were 20 (55.6 %) patients with ulcerative colitis and 16 (44.4 %) with Crohn’s disease of the colon. There were 19 (52.7 %) men and 17 (47.3 %) women. The patients’ age ranged from 21 to 56 years. When performing surgical interventions, we were guided by the studied risk factors for malignancy, the provisions of the surgical strategy and tactics, that included the indication choice, the surgical intervention extent, and the ensuring of oncoprevention. Results. The use of oncological standards, provisions of surgical strategy and tactics prevented the occurrence of postoperative mortality, malignancy of precancerous conditions, contributed to a decrease in the incidence of early postoperative complications to 5 (13.9 %), locoregional recurrence to 1 (2.8 %). Conclusions. Determination of risk factors for malignancy, improvement of diagnostic methods, surgical strategy and tactics in diffuse inflammatory diseases of the colon contribute to the timely detection of precancerous conditions, malignancy and colon cancer, justification for the feasibility of performing surgical interventions using generally accepted oncological standards. Performing surgical interventions with the use of generally accepted oncological standards, proven provisions of strategy and tactics have made it possible to prevent the occurrence of malignization of precancerous conditions, cases of postoperative mortality, reduce the frequency of early postoperative complications to 5 (13.9 %) and locoregional recurrences to 1 (2.8 %). Дод.точки доступу: Melnyk, V. M. Знайти схожі
5.	Оцінювання тяжкості стану та прогнозування післяопераційних ускладнень у пацієнтів похилого і старечого віку з перфорацією виразки шлунка та дванадцятипалої кишки [Текст] / М. Б. Данилюк [та ін.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2023. - Том 25, N 6. - С. 523-527. - Знаходиться в Національній науковій медичній бібліотеці України. MeSH-головна: ПЕПТИЧЕСКАЯ ЯЗВА (диагностика, патофизиология, хирургия) ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ (диагностика, профилактика и контроль, этиология) ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ ПОЖИЛЫЕ (физиология) Анотація: Мета роботи – оцінювання тяжкості стану та прогнозування післяопераційних ускладнень і смертності у пацієнтів похилого та старечого віку з перфорацією виразки шлунка та дванадцятипалої кишки за допомогою шкали P-POSSUM. Матеріали та методи. Під час дослідження проаналізували 80 (100,0 %) випадків лікування пацієнтів віком від 60 до 89 років з діагнозом перфорація виразки шлунка або дванадцятипалої кишки. На етапі госпіталізації здійснили оцінювання загального стану за допомогою субшкал шкали P-POSSUM. Усі пацієнти прооперовані невідкладно. Результати. Суму балів, що одержали, зіставили з післяопераційними ускладненнями та смертністю. Визначили точку дискримінації на рівні більше ніж 43 бали для післяопераційних ускладнень та понад 48 балів для смертності. Згідно з результатами пацієнтів поділили на дві групи: А – хворі, в яких сума балів становила ? 43 (n = 39, 48,8 %), В – з сумою балів 43 (n = 41, 51,2 %). Оцінювання виявлених ускладнень у післяопераційному періоді та зіставлення з сумою балів, що одержали, використавши шкалу, достовірно підтверджують збільшення їхньої частоти в групі В (сума балів 43) щодо групи А (сума балів ? 43) – р = 0,0018, U = 474,0. Для порівняння показників смертності всіх пацієнтів також поділили на дві групи: С – 48 (60,0 %) пацієнтів із сумою балів ?48; D – 32 (40,0 %) хворих із сумою балів ?49. У групі пацієнтів із загальною сумою балів 48 (група D) значно зростає показник летальності щодо групи С (із сумою балів ?48), р = 0,0002, U = 384,0. Висновки. У результаті дослідження показали, що використання шкали P-POSSUM у пацієнтів похилого і старечого віку із перфорацією виразки шлунка та дванадцятипалої кишки достовірно підтверджує зростання частоти післяопераційних ускладнень (у групі А – 6 (15,4 %) випадків, у групі В – 23 (56,1 %), р = 0,0018, U = 474,0) і підвищення летальності (у групі С – 6,3 %, у групі D – 56,3 %, р = 0,0002, U = 384,0). Шкала P-POSSUM дає змогу вірогідно спрогнозувати збільшення ризику частоти післяопераційних ускладнень і летальності. Це дасть змогу спрогнозувати та змінити підходи під час лікування хворих, а також покращити якість надання невідкладної хірургічної допомоги пацієнтам похилого та старечого віку. Aim. To assess the condition severity and predict postoperative complications and mortality in elderly and senile patients with perforated gastric and duodenal ulcer using the P-POSSUM score. Materials and methods. To conduct a scientific study, 80 (100.0 %) cases of treatment for patients aged 60 to 89 years with a diagnosis of gastric or duodenal ulcer perforation were analyzed. At the stage of hospitalization, the general condition was assessed using the variables of the P-POSSUM score. All patients underwent emergency surgery. Results. The obtained sum of points was compared with postoperative complications and mortality. We defined the discrimination point as 43 points for postoperative complications and 48 points for mortality. Based on the result, the patients were divided into group A with a sum of points up to 43 inclusive – 39 patients (48.8 %), and with a greater number of points – 41 patients (51.2 %) – group B. Evaluation of the detected complications in the postoperative period and comparison with the sum of points significantly confirmed an increase in their frequency in group B (sum of points 43) as compared to group A (sum of points ?43) – p = 0.0018, U = 474.0. To compare the mortality rate, all the patients were divided into group C – 48 (60.0 %) patients with a sum of points ?48, and group D – 32 patients (40.0 %) with a sum of points ?49. In the group of patients with a total score 48 (group D), the mortality rate was significantly increased compared to group C with a score ?48, p = 0.0002, U = 384.0. Conclusions. Our study has led to the following conclusions: the P-POSSUM score use in elderly and senile patients with perforated gastric and duodenal ulcers significantly confirms the increase in the frequency of postoperative complications, in group A – 6 (15.4 %) patients, while in group B – 23 (56.1 %), p = 0.0018, U = 474.0 and increased mortality, in group C – 6.3 %, in group D – 56.3 %, p = 0.0002, U = 384.0; the P-POSSUM score provides reliable prediction an increase in the risk of postoperative complications and mortality. This, in turn, makes it possible to predict and change treatment approaches and improve the quality of emergency surgical care for elderly and senile patients. Дод.точки доступу: Данилюк, М. Б. Завгородній, С. М. Кубрак, М. А. Бойко, К. А. Знайти схожі
6.	Гранулоцитарний колонієстимулювальний фактор індукує міграцію нерезидентних клітин до внутрішньомозкового крововиливу [Текст] / А. В. Кураєв [та ін.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2023. - Том 25, N 6. - С. 528-534. - Знаходиться в Національній науковій медичній бібліотеці України. MeSH-головна: ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ (диагностика, патофизиология, этиология) ГРАНУЛОЦИТОВ КОЛОНИЕСТИМУЛИРУЮЩИЙ ФАКТОР (диагностическое применение, физиология) (физиология) МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ Анотація: Мета роботи – дослідити вплив гранулоцитарного колонієстимулювального фактора (ГКСФ) на появу в ділянці внутрішньомозкового крововиливу (ВК) нерезидентних клітин, що потенційно можна визначити як мезенхімальні стовбурові. Матеріали та методи. В експерименті щурам моделювали однобічний ВК шляхом введення аутологічної крові в праву гемісферу. Імуногістохімічним методом дослідили ділянку навколо гематоми через 1, 3, 10, 30 і 60 діб після моделювання ВК. Оцінювали появу клітин, які експресують CD44, CD68 і CD146 маркери за трибальною шкалою після пенетруючої травми (ПТ) мозку, ВК і ВК із введенням фактора росту (ВК/ГКСФ). Результати. ВК, на відміну від ПТ, інтенсифікував інфільтрацію перигематомної ділянки мозку CD44+ клітинами і викликав появу в ній CD68+ і CD146+ клітин. Питома щільність CD44+ клітин зменшилася через 60 діб після ВК, а дія ГКСФ полягала у зменшенні щільності CD44+ клітин через 30 і 60 діб. Появу CD68+ і CD146+ клітин у ділянці крововиливу встановлено через 10 діб, надалі їх визначали рідко, а після введення ГКСФ інфільтрацію клітин з таким імунофенотипом реєстрували через 3 доби після ВК із тенденцією до накопичення. Висновки. Інфільтрація у перигематомну ділянку мозку щурів клітин, які експресують CD44, CD68 і CD146, неоднорідна за часом після пошкодження мозку. Поява клітин цього імунофенотипу могла бути пов’язана з елімінацією гематоми, процесами ангіогенезу й іншими механізмами ремоделювання перигематомної ділянки мозку, в які залучені мезенхімальні стовбурові клітини. ГКСФ модулював міграцію CD68+ і CD146+ клітин, що полягало у більш ранній та інтенсивнішій їх міграції у пошкоджену ділянку мозку після ВК. The aim of the study is to determine the effect of granulocyte colony-stimulating factor (rHuG-CSF) on the migration of non-resident cells into the region of intracerebral hemorrhage (ICH), which can potentially be considered as mesenchymal stem cells. Materials and methods. In the experiment, unilateral ICH was simulated in rats by injection of autologous blood into the right hemisphere. Immunohistochemical method was used to study perihematomal area on day 1, 3, 10, 30, and 60 after ICH modeling. The appearance of cells expressing CD44, CD68, and CD146 markers was evaluated on a 3-point scale after penetrating trauma (PT) of the brain, ICH, and ICH with the growth factor injection (ICH/rHuG-CSF). Results. In contrast to PT, ICH intensified the infiltration of CD44+ cells in the perihematomal area of the brain and caused the appearance of CD68+ and CD146+ cells in hemorrhage. The specific density of CD44+ cells was decreased on day 60 after ICH, and the effect of rHuG-CSF consisted in reducing the density of CD44+ cells on days 30 and 60. The appearance of CD68+ and CD146+ cells in the perihematomal area was seen after 10 days and further their detection was rare, while after the rHuG-CSF injection, the infiltration by cells with a similar immunophenotype was detected on day 3 ICH with a tendency to accumulate. Conclusions. Infiltration by cells expressing CD44, CD68, and CD146 into the perihematomal area of the rat brain was heterogeneous as to the time after brain injury. The appearance of cells with specified immunophenotype could be associated with hematoma elimination, angiogenesis processes, and other mechanisms of the perihematomal brain region remodeling, in which mesenchymal stem cells were involved. rHuG-CSF modulated the migration of CD68+ and CD146+ cells, which consisted in their earlier and more intense migration to the damaged area of the brain after ICH. Дод.точки доступу: Кураєв, А. В. Савосько, С. І. Грабовий, О. М. Макаренко, О. М. Знайти схожі
7.	Грицевич, Н. Р.     Функціональний стан шкіри в жінок із метаболічним синдромом / Н. Р. Грицевич, В. В. Верещака // Експерим. та клін. фізіологія і біохімія. - 2023. - N 3. - С. 14-18. - Знаходиться в національній науковій медичній бібліотеці України MeSH-головна: МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X (осложнения) КОЖА (патофизиология) ЖЕНЩИНЫ Дод.точки доступу: Верещака, В. В. Знайти схожі
8.	Вадзюк, С. Н.     Стан тривожності у військових із різною стресостійкістю / С. Н. Вадзюк, В. В. Сас // Експерим. та клін. фізіологія і біохімія. - 2023. - N 3. - С. 19-26. - Знаходиться в національній науковій медичній бібліотеці України MeSH-головна: ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ (психология, этиология) СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ (осложнения, психология) ВОЙНА ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ Дод.точки доступу: Сас, В. В. Знайти схожі
9.	Магійович, С. Р.     Клініко-лабораторні особливості перебігу коронавірусної хвороби та рівень цистатину C у госпіталізованих пацієнтів / С. Р. Магійович, Т. А. Максимець, Є. Я. Скляров // Експерим. та клін. фізіологія і біохімія. - 2023. - N 3. - С. 26-30. - Знаходиться в національній науковій медичній бібліотеці України MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (кровь, осложнения) ПОЧЕК БОЛЕЗНИ (диагностика, кровь, патофизиология, этиология) ЦИСТАТИН C (анализ) Дод.точки доступу: Максимець, Т. А. Скляров, Є. Я. Знайти схожі
10.	Бєлка, К. Ю.     Стандарти безпеки в анестезіології та під час проведення реґіонарної анестезії: перспективи впровадження в Україні [Текст] / К. Ю. Бєлка, Ю. Л. Кучин, Н. М. Семенко // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2023. - Том 25, N 6. - С. 557-562. - Знаходиться в Національній науковій медичній бібліотеці України. MeSH-головна: АНЕСТЕЗИЯ МЕСТНАЯ (методы) БОЛЬНОГО БЕЗОПАСНОСТЬ (стандарты) АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ (стандарты) ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ (использование) Анотація: Безпека пацієнтів в умовах хірургічної служби є невід’ємним фактором сталого розвитку медицини в Україні. Ключовим аспектом це є в період воєнного стану та післявоєнний час, коли дефіцит бюджету на всіх ланках державного управління та охорони здоров’я істотний і в перспективі може значно зрости. Медичні помилки під час анестезіологічного забезпечення та хірургічного втручання коштують особливо дорого, створюють значний тягар на систему охорони здоров’я. Такі помилки не можуть дозволити собі навіть найбагатші економіки. Для українських реалій ціна особливо висока, і такі помилки для нашої охорони здоров’я фатальні. Під час дослідження проаналізували 15 джерел з електронних баз даних MEDLINE та Embase. Крім того, включили частину даних, що одержані під час досліджень, які здійснені на кафедрі. Демонстрація власних результатів обмежена, оскільки окремі дані вже були опубліковані в інших виданнях або ж матеріал перебуває в процесі рецензування. Основний моніторинг згідно зі стандартами ВООЗ / Всесвітньої федерації товариств анестезіологів (WFSA) здійснюють переважно в лікарнях країн Європейського Союзу. Результати близькі до 100 % для пульсоксиметрії та артеріального тиску, 98 % – для ЕКГ, 96 % – для капнографії. В Україні використання методів моніторингу не має критичних відмінностей, крім дещо меншого (73,7 %) поширення капнографії та моніторингу ЕКГ (83,4 %). Значно гірша ситуація – в контексті реґіонарної анестезії. В Україні лише в 67 % лікарень, за результатами опитування, здійсненого нашою кафедрою, доступна ультразвукова навігація. Крім того, визначили низький рівень сприйняття заходів з безпеки, що включають чек-листи, тренінги та клінічні розбори помилок. Висновки. У результаті огляду літератури встановили, що в Україні поступово впроваджуються компоненти Гельсінської декларації з безпеки в анестезіології, поширюється використання чек-листа ВООЗ «Безпечна хірургія» та стандарти безпеки реґіонарної анестезії. Основні напрями наступного розвитку – освіта лікарів та іншого персоналу з питань безпеки пацієнта, затвердження національних стандартів і моніторинг їх впровадження у практику, створення системи повідомлення та аудиту про ускладнення, критичні інциденти під час анестезії. Patient safety in surgical settings is an integral part of the further sustainable development of medicine in Ukraine. This is key in times of the war and post-war state when the budget deficit at all levels of public administration and health care is significant and may grow significantly in the future. Medical errors during anesthetic management and surgery are particularly costly and significantly burden the health care system. Even the wealthiest economies cannot afford such mistakes. The price is particularly high for Ukrainian realities, and these mistakes are fatal for our health care. For this review, the authors used the electronic databases MEDLINE and Embase. 15 studies were included in the review. A part of the data was also included from the department research. Demonstration of own results is limited, as the data have already been published in other publications or materials are in the reviewing process. Basic monitoring according to the WHO standards / World Federation of Societies of Anesthesiologists (WFSA) is mainly used in hospitals of European Union countries. Results are close to 100 % for pulseoximetry and blood pressure, 98 % for electrocardiography, and 96 % for capnography. In Ukraine, monitoring methods do not have critical differences, except for a slightly lower (73.7 %) spread of capnography and ECG monitoring (83.4 %). The situation is less encouraging in the context of regional anesthesia. In Ukraine, the situation is much worse. According to the survey conducted by our department, ultrasound navigation is available in only 67 % of hospitals. There is also a low level of taking safety measures, which include checklists, training, and clinical analyzes of errors. Conclusions. According to the data of this literature review, the components of the Declaration of Helsinki on safety in anesthesiology are gradually being implemented in Ukraine, the use of the WHO checklist “Safe surgery” and safety standards of regional anesthesia is spreading. The main directions for further development are the education of physicians and other staff on patient safety, the approval of national standards and monitoring of their implementation in practice, the creation of a notification and audit system for complications and critical incidents during anesthesia. Дод.точки доступу: Кучин, Ю. Л. Семенко, Н. М. Знайти схожі
повний формат короткий формат всі знайдені відмічені окрім відмічених
1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60